Словарь української мови (1924)/проспати
| ◀ просохти | Словарь української мови П проспати |
проспатися ▶ |
|
Проспа́ти, сплю́, спи́ш, гл. 1) Проспать. Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну. Шевч. 2) Переспать. Ничипір проспав свій хміль. Кв.