Словарь української мови (1924)/просміхатися

by Борис Грінченко

◀ просміх

Словарь української мови Борис Грінченко П просміхатися

просміяти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Просмі́ха́тися, ха́юся, єшся, сов. в. просміхну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Улыбаться, улыбнуться, усмѣхаться, усмѣхнуться. От бачиш, вже й пригадав, що то за граблі, просміхуючись сказав батько. Грин. II. 207. Піч наша регоче, коровгаю хоче, а припічок просміхається, коровгаю дожидається. Грин. III. 472.