Словарь української мови (1924)/просмикувати
| ◀ просмерднути | Словарь української мови П просмикувати |
просміх ▶ |
|
Просми́кувати, кую, єш, сов. в. просмикну́ти, ну́, не́ш, гл. Продергивать, продернуть сквозь что. Кождому гостеві просмикує в застіжку (стрічку). МУЕ. III. 153.