Словарь української мови (1924)/просмердітися
◀ просмердіти | Словарь української мови П просмердітися |
просмерднути ▶ |
|
Просмерді́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ. МУЕ. III. 56.
◀ просмердіти | Словарь української мови Борис Грінченко П просмердітися |
просмерднути ▶ |
|
Словарь української мови — П
просмердітися
Борис Грінченко
1924
Просмерді́тися, джу́ся, ди́шся, гл. Провоняться. Ся просмердів світ. МУЕ. III. 56.