Словарь української мови (1924)/просмалити
| ◀ просмажитися | Словарь української мови П просмалити |
просмердіти ▶ |
|
Просмали́ти, лю́, лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.
| ◀ просмажитися | Словарь української мови Борис Грінченко П просмалити |
просмердіти ▶ |
|
Словарь української мови — П
просмалити
Борис Грінченко
1924
Просмали́ти, лю́, лиш, гл. Прожечь (матерію, шерсть, волосы) Я у грубі запалив, собі штани просмалив. Чуб. III. 426.