Словарь української мови (1924)/просвітний
| ◀ просвітлість | Словарь української мови П просвітний |
просвіток ▶ |
|
Просві́тний, а, е. Просвѣтительный. Желех.
| ◀ просвітлість | Словарь української мови Борис Грінченко П просвітний |
просвіток ▶ |
|
Словарь української мови — П
просвітний
Борис Грінченко
1924
Просві́тний, а, е. Просвѣтительный. Желех.