Словарь української мови (1924)/промітувати
| ◀ проміття | Словарь української мови П промітувати |
промішкання ▶ |
|
Промі́тувати, тую, єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. I. 253.
| ◀ проміття | Словарь української мови Борис Грінченко П промітувати |
промішкання ▶ |
|
Словарь української мови — П
промітувати
Борис Грінченко
1924
Промі́тувати, тую, єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. I. 253.