Словарь української мови (1924)/промрячити

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
промрячити
Берлін: Українське слово, 1924

Промрячи́ти, чи́ть, гл. безл. Проморосить извѣстное время. Таки ж два дні вже промрячило, а тепер би й сонечку пора визирнути, а то й покоси погниють.