Словарь української мови (1924)/проморочити
| ◀ проморити | Словарь української мови П проморочити |
проморочитися ▶ |
|
Проморо́чити, чу́, чиш, гл. Забивать голову, надоѣдать приставаніями извѣстное время. А ну бо годі! І так уже пів дня проморочив мені голову всякими своїми витіями.