Словарь української мови (1924)/промордуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
промордуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Промордува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Промучиться. 2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне. Харьк. 3) Пробѣсноваться. Прийшов п'яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула. Черниг. у.