Словарь української мови (1924)/промордуватися

by Борис Грінченко

◀ промордувати

Словарь української мови Борис Грінченко П промордуватися

проморити ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Промордува́тися, ду́юся, єшся, гл. 1) Промучиться. 2) Провозиться, выбиваясь изъ силъ. Оце місяць промордувався з вашим хлопцем, та вже більш і не хочу, — забірайте його. Таке ледаче та неслухняне. Харьк. 3) Пробѣсноваться. Прийшов п'яний та промордувався всю ніч, — і на волосок я не заснула. Черниг. у.