Словарь української мови (1924)/промкнути

by Борис Грінченко

◀ промішкання

Словарь української мови Борис Грінченко П промкнути

промнявкати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Промкну́ти, ну́, не́ш, гл. Проглотить. Угор. 2) Прослабить. Оце ззіли коні посліду пшенишного, та й промкнуло їх: бачте, як біжить з них, який рідкий кал. Брацл. у. Мене так і промкнуло од сирівцю. Рк. Левиц. 3) Постичь, узнать, проникнуть, понять, угадать. Ти хиба промкнеш чоловіка, чи п'яниця він, чи ні, а милостину все таки дай. Черк. у.