Словарь української мови (1924)/промишляти
◀ промито | Словарь української мови П промишляти |
промівка ▶ |
|
Промишля́ти, ля́ю, єш, гл. 1) Промышлять, заниматься. Чим же ви, діду, промишляли, поки ще була жива ваша покійниця? Левиц. I. 100. 2) — про се́бе. Заботиться о себѣ. Я став лучче промишляти про себе. Г. Барв. 315.