Словарь української мови (1924)/промигтіти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
промигтіти
Берлін: Українське слово, 1924

Промигті́ти, гчу́, гти́ш, гл. Промелькнуть. Швидко-швидко бігли коні, — тільки в очах усе теє промигтіло. МВ. (О. 1862. III. 51).