Словарь української мови (1924)/промешкати
| ◀ прометушитися | Словарь української мови П промешкати |
промивати ▶ |
|
Промешка́ти, ка́ю, єш, гл. Находиться. Хведор Безродный, бездольний пробував порубаний, постреляний, на рани смертельнії незмагає, а коло його джура Ярема промешкає. АД. I. 252.