Словарь української мови (1924)/прометний

by Борис Грінченко

◀ промести

Словарь української мови Борис Грінченко П прометний

прометушитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прометни́й, а́, е́ = Промітний. Пилип не те, що Зінець: це валюка, ледащо, нікчемний чоловік, а той — то прометний: у його й хлібця посіяно, і по хазяйству пеклується. Новомоск. у.