Словарь української мови (1924)/променіти
◀ променистий | Словарь української мови П променіти |
промережати ▶ |
|
Промені́ти, ні́є, гл. безл. Сіять, испуская лучи. Всміхнулася, як споглянула — так же бо променіло з очей хороших, — відрада сама. МВ. III. 37.