Словарь української мови (1924)/промантачити

by Борис Грінченко

◀ проманіжити

Словарь української мови Борис Грінченко П промантачити

промантачитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проманта́чити, чу, чиш, гл. Промотать, расточить. Не пропив я, не прогайнував, не промантачив, не проциндрив без пуття. К. ЧР. 266.