Словарь української мови (1924)/пролазити

by Борис Грінченко

◀ прокушувати

Словарь української мови Борис Грінченко П пролазити

проламати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прола́зити, жу, зиш, сов. в. пролі́зти, лі́зу, зеш, гл. Проползать, проползти; пролѣзать, пролѣзть. Пролізла гадюка. Марко проліз по під кущем глоду. Стор. МПр. 111. Не можна в двері, — я в кватирку, або пролізу в иншу дірку. Гліб.