Словарь української мови (1924)/прокручувати
| ◀ прокрутитися | Словарь української мови П прокручувати |
прокрякати ▶ |
|
Прокру́чувати, чую, єш, сов. в. прокрути́ти, чу́, тиш, гл. Просверлить. Взяла його, сховала до скрині і прокрутила маленьку дірочку, щоб дух пускати. Чуб. II. 9.