Словарь української мови (1924)/прокричати
| ◀ прокрадатися | Словарь української мови П прокричати |
прокрутити ▶ |
|
Прокрича́ти, чу́, чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.
| ◀ прокрадатися | Словарь української мови Борис Грінченко П прокричати |
прокрутити ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокричати
Борис Грінченко
1924
Прокрича́ти, чу́, чи́ш, гл. Прокричать. Нехай він лютує, поки сам загине, поки безголовь'я ворон прокричить. Шевч. 35.