Словарь української мови (1924)/прокочувати
| ◀ прокотити | Словарь української мови П прокочувати |
прокошувати ▶ |
|
Проко́чувати, чую, єш, сов. в. прокоти́ти, кочу́, тиш, гл. Прокатывать, прокатить.
| ◀ прокотити | Словарь української мови Борис Грінченко П прокочувати |
прокошувати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокочувати
Борис Грінченко
1924
Проко́чувати, чую, єш, сов. в. прокоти́ти, кочу́, тиш, гл. Прокатывать, прокатить.