Словарь української мови (1924)/прокормити
| ◀ прокорм | Словарь української мови П прокормити |
прокормитися ▶ |
|
Прокорми́ти, млю́, миш, гл. Прокормить.
| ◀ прокорм | Словарь української мови Борис Грінченко П прокормити |
прокормитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокормити
Борис Грінченко
1924
Прокорми́ти, млю́, миш, гл. Прокормить.