Словарь української мови (1924)/прокипіти
◀ прокидатися | Словарь української мови П прокипіти |
прокисати ▶ |
|
Прокипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Прокипѣть.
◀ прокидатися | Словарь української мови Борис Грінченко П прокипіти |
прокисати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прокипіти
Борис Грінченко
1924
Прокипі́ти, плю́, пи́ш, гл. Прокипѣть.