Словарь української мови (1924)/проза
◀ проз | Словарь української мови П проза |
прозвати ▶ |
|
Про́за, зи, ж. Проза. Прозою мальовничою нам їх (думки) переказано. К. (О. 1861. II. 231). Не так то вони (вірші) голосні і часом наче в прозу впадають. К. (Хата, 3).