Словарь української мови (1924)/продрімати
| ◀ продріжати | Словарь української мови П продрімати |
продрухання ▶ |
|
Продріма́ти, ма́ю, єш, гл. 1) Продремать. Продрімав пів ночі, а заснути таки не дали. Потерять, утратить изъ-за дремоты. Мнж. 112. 2) Задремать. Зробив він собі на тій яблоні тернову постіль: як ся продрімат, то ся уколе. Драг. 263.