Словарь української мови (1924)/продолубати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
продолубати
Берлін: Українське слово, 1924

Продолуба́ти, ба́ю, єш, гл. Проковырять. Начав долубать. Продолубав таку вже дірочку, шо й кулак улізе. Грин. III. 336.