Словарь української мови (1924)/продовжуватися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
продовжуватися
Берлін: Українське слово, 1924

Продо́вжуватися, жуюся, єшся, сов. в. продо́вжитися, жуся, жишся, гл. Длиться. Літа ж мої молодії, літа молоденькі!… Як дасть Господь лиху долю, то покоротіться, а як буде добра доля, ой то продовжіться. Гол. I. 273.