Словарь української мови (1924)/продиратися

by Борис Грінченко

◀ продирати

Словарь української мови Борис Грінченко П продиратися

продирини ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Продира́тися, ра́юся, єшся, сов. в. проде́ртися, ру́ся, ре́шся, гл. Пробираться, пробраться сквозь что. Щось… затріщало, продираючись між кущами. Стор. МПр. 81. Почали вони поміж тими кущами продиратися. КС. 1882. XII. 590.