Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогусти
Берлін: Українське слово, 1924

Прогусти́, ду́, де́ш, гл. Прогудѣть, прожужжать. Прогуло прокляте лихо та й заснуло. Шевч. 106. Чу́тка прогула́. Прошелъ слухъ. Св. Л. 202.