Словарь української мови (1924)/прогугнити

by Борис Грінченко

◀ прогромаджувати

Словарь української мови Борис Грінченко П прогугнити

прогулок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прогугни́ти, ню́, ни́ш, прогугня́віти, вію, єш, гл. Произнести въ носъ, прогнусявить. „Спасибі, пани молодці!“ прогугнив Кривоніс. Стор. МПр. 130.