Словарь української мови (1924)/прогостювати
◀ прогосподарювати | Словарь української мови П прогостювати |
програ ▶ |
|
Прогостюва́ти, тю́ю, єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. МВ. (О. 1862. III. 46). Чи довго, старий, прогостюєш у нас? Стор. II. 84.