Словарь української мови (1924)/прогостювати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогостювати
Берлін: Українське слово, 1924

Прогостюва́ти, тю́ю, єш, гл. Прогостить. Цілий день прогостює було. МВ. (О. 1862. III. 46). Чи довго, старий, прогостюєш у нас? Стор. II. 84.