Словарь української мови (1924)/прогоріти

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
прогоріти
Берлін: Українське слово, 1924

Прогорі́ти, рю́, ри́ш, гл. Прогорѣть. З причілку стіна прогоріла наскрізь.