Словарь української мови (1924)/прогорювати
| ◀ прогортати | Словарь української мови П прогорювати |
прогосподарювати ▶ |
|
Прогорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. I. 53.
| ◀ прогортати | Словарь української мови Борис Грінченко П прогорювати |
прогосподарювати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогорювати
Борис Грінченко
1924
Прогорюва́ти, рю́ю, єш, гл. Прогоревать. Прогорювала ще скілько літ з малим Тишком. МВ. I. 53.