Словарь української мови (1924)/проголодувати
◀ проголовувати | Словарь української мови П проголодувати |
проголосити ▶ |
|
Проголодува́ти, ду́ю, єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіев. у.
◀ проголовувати | Словарь української мови Борис Грінченко П проголодувати |
проголосити ▶ |
|
Словарь української мови — П
проголодувати
Борис Грінченко
1924
Проголодува́ти, ду́ю, єш, гл. Проголодать. Проголодувала з тиждень (шукаючи заробітку), та з тим і додому прийшла. Кіев. у.