Словарь української мови (1924)/прогнивати
◀ прогнати | Словарь української мови П прогнивати |
прогнівати ▶ |
|
Прогнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, є́ш, гл. Прогнивать, прогнить.
◀ прогнати | Словарь української мови Борис Грінченко П прогнивати |
прогнівати ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогнивати
Борис Грінченко
1924
Прогнива́ти, ва́ю, єш, сов. в. прогни́сти и прогни́ти, гнию́, є́ш, гл. Прогнивать, прогнить.