Словарь української мови (1924)/проглядати
| ◀ прогляд | Словарь української мови П проглядати |
проглянутися ▶ |
|
Прогляда́ти, да́ю, єш, сов. в. прогля́нути, ну, неш, гл. 1) Проникать, проникнуть взглядомъ; охватывать, охватить взглядомъ. Ой гаю ж, мій гаю, густий не прогляну. Чуб. V. 33. Поле ж моє широкоє! Не могла м тя проглянути чорненькими оченьками. АД. I. 289. 2) Проглядывать, проглянуть, виднѣться. А між ними і землячки де-де проглядають. Шевч. 3) Только сов. в. Повидать. Піти у Почаїв світа проглянути. Каменец. у.