Словарь української мови (1924)/прогледіти
◀ проглаголати | Словарь української мови П прогледіти |
прогледітися ▶ |
|
Прогле́діти, джу, диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.
◀ проглаголати | Словарь української мови Борис Грінченко П прогледіти |
прогледітися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прогледіти
Борис Грінченко
1924
Прогле́діти, джу, диш, гл. Проглянуть. Така гущиня, що й прогледіть не можна. Черниг. г.