Словарь української мови (1924)/провірчувати

by Борис Грінченко

◀ провірчування

Словарь української мови Борис Грінченко П провірчувати

провіряти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прові́рчувати, чую, єш, сов. в. проверті́ти, рчу́, ти́ш, гл. Просверливать, просверлить, пробуравить. Провірчуй дірку в дошці отим великим свердлом. Харьк. у.