Словарь української мови (1924)/провідувати

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
провідувати
Берлін: Українське слово, 1924

Прові́дувати, дую, єш, сов. в. прові́дати, даю, єш, гл. = Відвідувати, відвідати. Опріч дівчат приходили провідувати Оксану й жінки, й молодиці, бо Оксану усі селом любили. Кв.