Словарь української мови (1924)/проворяка

by Борис Грінченко

◀ проворно

Словарь української мови Борис Грінченко П проворяка

провулок ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Проворя́ка, ки, об. Проворный, ловкій, проворная, ловкая. Я, мамочко, проворяка, йду, а дядьків парубок роззявляка їде та прямо мені голоблею в рот. Грин. II. 310.