Словарь української мови (1924)/проволікати
| ◀ провозити | Словарь української мови П проволікати |
проволікатися ▶ |
|
Проволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. проволокти́, чу́, че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.
| ◀ провозити | Словарь української мови Борис Грінченко П проволікати |
проволікатися ▶ |
|
Словарь української мови — П
проволікати
Борис Грінченко
1924
Проволіка́ти, ка́ю, єш, сов. в. проволокти́, чу́, че́ш, гл. Протаскивать, протаскать, проволочь.