Словарь української мови (1924)/проволочитися

Словарь української мови
Борис Грінченко
П
проволочитися
Берлін: Українське слово, 1924

Проволочи́тися, чу́ся, чишся, гл. 1) = Проволоктися. 2) Пробродить. Цілий день проволочився, ходячи то сюди, то туди.