Словарь української мови (1924)/проблищатися
| ◀ пробіснуватися | Словарь української мови П проблищатися |
проблукати ▶ |
|
Проблища́тися, ща́юся, єшся, гл. Просвѣчивать, блестѣть сквозь что. Ти, місяцю, світи, світи, ти, конику, біжи, біжи, ти, місяцю, проблищайся, ти, конику, потішайся. Чуб. V. 547.