Словарь української мови (1924)/пробавити
| ◀ пробабувати | Словарь української мови П пробавити |
пробавитися ▶ |
|
Проба́вити, влю, виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).
| ◀ пробабувати | Словарь української мови Борис Грінченко П пробавити |
пробавитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
пробавити
Борис Грінченко
1924
Проба́вити, влю, виш, гл. Промедлить, употребить время. Цілий ранок на тому пробавить. МВ. (О. 1862. III. 41).