Словарь української мови (1924)/проба
| ◀ про | Словарь української мови П проба |
пробабити ▶ |
|
Про́ба, би, ж. Проба, испытаніе. Він приймав до свого гурту не всякого, а з проби. Стор. МПр. 113. Про́бу зніма́ти. Производить опытъ, дѣлать пробу. Чи можна було витягти ту скриню в вікно, — не знаю, бо ми проби не знімали. Новомоск. у.