Словарь української мови (1924)/приїзд
◀ призьба | Словарь української мови П приїзд |
приїзджати ▶ |
|
Приї́зд, ду, м. 1) Пріѣздъ. Левиц. I. 248. 2) Подъѣздъ. Хата його на горі, та поганий до неї приїзд. Канев. у. 3) Въѣздъ. Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду. Ум. Приї́здонько. Все для свекорка та для старенького, та для приїздоньку його. Мет. 126.