Словарь української мови (1924)/приємний
◀ придушуватися | Словарь української мови П приємний |
приємність ▶ |
|
Приє́мний, а, е. Пріятный. Романюки приємні люде. Каменец. у. Наче вітерець шелесне в листі, — така його була приємна й тиха мова. Г. Барв. 355.