Словарь української мови (1924)/приятний

by Борис Грінченко

◀ прияти

Словарь української мови Борис Грінченко П приятний

приятно ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Прия́тний, а, е. 1) Благопріятный. Там на горі сонце гріє, там приятний вітер віє. Чуб. V. 1197. Проповідувати рік Господень приятний. Єв. Л. IV. 19. 2) Любезный, милый, привѣтливый. Мил. 215. Прошу вас, мій таточку, низьким поклоном, приятним словом. Мил. 185. Ум. Приятне́нький, приятне́сенький. Яка Маруся чепурнесенька і до людей приятнесенька. Мил. Св. 54.