Словарь української мови (1924)/приятель
| ◀ приярок | Словарь української мови П приятель |
приятелька ▶ |
|
При́ятель, ля, м. Другъ, пріятель. Поки щастя плужить, поти приятель служить. Ном. № 2308. Коли ти, сестро, такий мені приятель, то зоставайся собі тут, а я поїду. Рудч. Ск. I. 126.