Словарь української мови (1924)/прищити
◀ прищитати | Словарь української мови П прищити |
прищитися ▶ |
|
При́щити, щить, гл. 1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид. 2) Прищі́ при́щити. См. Прищ 2. Сим. 205.
◀ прищитати | Словарь української мови Борис Грінченко П прищити |
прищитися ▶ |
|
Словарь української мови — П
прищити
Борис Грінченко
1924
При́щити, щить, гл. 1) безл. Покрывать прыщами. Наїлася меду, а тепер і прищить вид. 2) Прищі́ при́щити. См. Прищ 2. Сим. 205.